You are here:
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинський прес-клуб

Редакційні політики як невидимка

Огляд медіаполя 24 областей України, проведений Незалежною громадською мережею прес-клубів і медіа-організацій у лютому-березні 2018 року, метою якого було проаналізувати наявність у редакційних політиках принципу недискримінації за ознакою статі / гендерною ознакою показав, що в більшості редакцій не існує не лише пункту про недискримінацію за будь-якою ознакою (в статутах чи інших документах), а й редакційних політик / принципів роботи журналістів як таких. Ще менше таких даних – у відкритому доступі.

Серед 430 регіональних медіа окремо виписані Редакційні політики є в 40 редколективах (9%), зазначено принципи роботи журналістів у статутах 72 редакцій (17%), згадали окремі з них на сайтах у рубриках «Про нас» – 47 (11%). Лише 25 медій (6%) оприлюднили редполітики та статути на своїх сайтах. Також Статут, у якому міститься пункт про принципи діяльності Телерадіокомпанії, розміщено на сайті UA:Суспільне і ним керуються всі регіональні філії. Про існування неформальних правил роботи журналістів (не виписаних, які існують «за замовчуванням») повідомило 46 редакторів/-ок (11%).


Це – орієнтовні дані, отримані з відкритих джерел і під час особистого спілкування з керівниками медіа: чимало редакції не надали жодної інформації, переважно аргументуючи тим, що їм загалом не цікаво розмовляти на цю тему, бо є чинне законодавство, якого вони дотримуються, а все інше не має значення. Немало випадків агресивної реакції редакторів на прохання надати редакційні політики чи статути. Найвиразнішою з усіх можна вважати реакцію редактора рівненського сайту «Радіо Трек», котрий сприйняв інтерес до наявності редакційних правил як спробу встановити цензуру https://radiotrek.rv.ua/articles/totalitaryzm_u_rivnomu__ne_proyde__tak_i_peredayte_foto_233830.html

П’ять редакцій, за словами їх керівників, якраз працюють над створенням редакційних політик і радо розглянули б у колективах інші зразки, якщо б такі були надані. Загалом бажання ознайомитися з розробленою Редакційною політикою висловили бажання більше 50% керівників.

Про недискримінацію за ознакою статі інформують свою аудиторію 7 медій: «SumyToday», Канал СТС (Суми), «Зоря Полтавщини», ТРК «ІРТ-МІСТО+» (Полтава), інтернет-видання «Накипело» (Харків), ТРК «Сігма» (Харків), сайт міста «462.ua» (Чернігів). Акцентують на відсутності гендерної дискримінації теж 7 медій. Зокрема, «Волинська газета» розмістила на сайті Редакційні настанови, в яких ідеться про те, що видання «бореться за досягнення балансу між правами журналістів на свободу висловлювання та інформації і їхніми обов’язками – наприклад, поважати недоторканність приватного життя і захищати права дітей, паритетно ставитися до представників різноманітних релігій, поважати гендерні права і права сексуальних меншин». Газета «МИГ» (Запоріжжя) у п.9.5 зазначає, що «не припускає двозначних висловлювань щодо статі, навпаки, акцентує рівність чоловіків і жінок у політичній, громадській, інтелектуальній, діловій та інших сферах». У Редакційній політиці Інформаційного видання «Варіанти» (Львів) йдеться не лише про гендерну недискримінацію, але й використання фемінітивів та уникання сексизмів: «при створенні новин журналісти ІА «Варіанти» дотримуються принципу, що кожна людина індивідуальна і має право на відповідне ставлення. Серед іншого це означає: дотримуватись принципів гендерної рівності, в тому числі використовувати фемінітиви (в назвах професій, посад тощо), уникати мовного сексизму».

Найповніше на гендерній недискримінації наголошує рівненська «Четверта влада», редколектив якої розробив окрему Політику гендерної рівності.

Кілька підсумкових тез:

На сайтах принципи діяльності журналістів прописуються в розділах «Про газету», «Про нас». Кажуть, що працюють згідно з законодавством, кодексом журналістської етики та іншими документами, які врегульовують ключові питання.

В редакціях друкованих видань редакційних політик немає, і у статутах пунктів про засади роботи журналістів, зокрема, щодо недискримінації теж немає.

Загалом для багатьох редакторів питання наявності Статуту чи редакційної політики виявилося дражливим. Склалося враження що цим запитанням ми втручаємося в особисте життя.

Документи про редакційну політику, як правило, мають ті видання, які давно працюють із потужними грантодавцями в  напрямку розвитку свого видання

ЗМІ, які протягом тривалого часу перебували в комунальній власності ( читай: залежності від влади), взагалі не мають чіткого розуміння необхідності засвідчення редакційної політики, навіть у Статуті.

Часто тези про неприпустимість дискримінації стосувалися не редакційних матеріалів, а коментарів під новинами, реклами або аудиторії

Редакції часто зазначають, що у своїй діяльності керуються стандартами новинної журналістики, ЗУ, Етичним кодексом – і про ці стандарти ніде не вказано

Часто доводиться вірити на слово про наявність принципів, бо документи не надають.

! «Нова газета» - Редакторка зазначила, що вони не друкують "чорнуху". А загалом щодо редакційної політики, то подякувала, що наша розмова її ще раз до розробки цього документу підштовхнула.

Деякі ЗМІ розробляють або зацікавлені в розробці редакційних документів, які декларують неприпустимість дискримінації за жодними ознаками.

Загалом наявність Редполітик не є обов’язковою для українських медіа. Це – вияв доброї волі керівника і редколективу. Однак водночас це – декларація чесності, прозорості і відкритості перед ствоєю аудиторією. З іншого боку, це гра за однаковими правилами для всього колективу. Як зазначили редакторки кількох видань, наявність Редполітик була би дуже доречною – кожен, хто влаштовується  працювати в медіа, мав би змогу ознайомитися і або прийняти, або шукати інше місце роботи.

_________________

Аналіз проведено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Архів

2021
листопада
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Ресурсний центр ГУРТ


Пошук

Наша сторінка на Facebook