Друге фокус-групове дослідження щодо розуміння журналістами гендерної проблематики відбулося днями у Волинському прес-клубі.
Його ініціатори - власне, сам прес-клуб, і Гендерний центр - мали на меті з'ясувати рівень гендерної чутливості представників регіональних медіа, наскільки він змінився з моменту першого фокус-групового дослідження (січня 2013 р.), чи звертають журналісти увагу на питання прав чоловіків і жінок у суспільстві, чи впливають їхні погляди та на висвітлення матеріалів про чоловіків і жінок, наскільки актуальними залишаються для них словосполуки «сильна/слабка стать», «сильна половина людства», «слабка половина людства», «прекрасна половина людства», чи можуть помітити дискримінацію за ознакою статі в журналістських матеріалах, тощо.
Учасники зустрічі поділилися думками щодо дискримінації на побутовому та державному рівнях, пригадали статті на гендерну тематику, на прикладах журналістських публікацій з'ясовували, наскільки дискримінаційною чи недискримінаційною є подача інформації, і зазначили, що хоча слово "гендер" для українців нове, проте багато матеріалів тією чи іншою мірою зачіпають питання жінок і чоловіків у суспільстві...
Думка: «Гендерна тематика у медіа присутня всюди. Взяти будь-яку рубрику будь-якої газети. Ми пишемо про стосунки чоловіка і жінки... Чи пишемо про конфлікт людини і влади, конкретної людини чи конкретного чиновника. Чи про конфлікт найманого працівника і працедавця...Жінку з двома дітьми не хочуть прийняти на роботу, бо вона буде ходити на лікарняні, пропускати роботу, а їй треба буде за це платити. Дуже часто з цим стикаємось. Те ж саме по темі здоров’я. Тобто, гендерна тематика присутня у більшості журналістських публікацій».
Думка: «Будь-яка соціальна тематика має гендерну складову. Це закладено з глибини сивої, історичних часів, бо завжди була конфронтація між чоловіком і жінкою. Здорове протистояння, конфронтація і породжує цю гендерну тематику».
Думка: «Ми намагаємося не мислити стереотипами. Все залежить від ситуації…Хто сказав, що слабка стать – слабка… Це просто кліше, які штучно насадили, прибили цвяхами.
Респонденти зазначили, що говорити про гендер уже стало модно: «Гендер - це модне слово…Все, що хлопчик-дівчинка, хлопчик-хлопчик, дівчинка-дівчинка, просто дівчинка в світі, хлопчик в світі. Ну і проблема статевої самоідентифікації…Все це належить до гендерної тематики. І не обов’язково кругом ставити транспаранти, що оце гендер і ми за нього боремося...» Вони також зауважили, що «гендерна тематика на всеукраїнському медіа-рівні більше представлена, ніж на Волині.. У багатьох випадках піднімати гендерну тематику - це модно… І Юля Тимошенко якоюсь мірою дала хвилю до обговорення жінок у суспільстві». А одна з учасниць пригадала польських радіоведучих, які принизливо відгукнулися проукраїнок і вважає, що «такі випадки є поштовхом для поступу у вирішенні гендерних проблем і в нас в Україні».
_______
Дослідження відбулося в рамках проекту Волинського прес-клубу і Гендерного центру "Гендерна абетка для волинських медіа" за підтримки “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньююз в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).